криваве попурі

Продавати кров, кишки і домашню ковбасу суворо заборонено!
Адміністрація Житнього ринку

Якось на коброву ферму, що неподалік Паттаї в Тайланді, привезли невеличку групу туристів – директора великого нижньоновгородського заводу разом з трьома його “правими руками”. “Сколько крови пили, но эта – самая вкусная!” – поділився директор після дегустації крові кобр.
— Ну, а что там еще есть, в этом запахе? — спросил Роберт Джордан. Пилар насмешливо посмотрела на него, с гордостью вспоминая свои путешествия. — Учись, Ingles, учись. Правильно делаешь. Учись. Так вот, после того, что тебе ведено было сделать на пароходе, сойди рано утром вниз, к Толедскому мосту в Мадриде, и остановись около matadero. Стой там на мостовой, мокрой от тумана, который наползает с Мансанареса, и дожидайся старух, что ходят до рассвета пить кровь убитой скотины. Выйдет такая старуха из matadero, кутаясь в шаль, и лицо у нее будет серое, глаза пустые, а на подбородке и на скулах торчит пучками старческая поросль, точно на проросшей горошине, — не щетина, а белесые ростки на омертвелой, восковой коже. И ты, Ingles, обними ее покрепче, прижми к себе и поцелуй в губы, и тогда ты узнаешь вторую составную часть этого запаха.
Суп зі свинячою кров’ю та тельбухами, який, до речі, так полюбляють їсти на сніданок китайці, що його нерідко називають “китайським”, – це зазвичай суміш шматочків кишок, шлунка, термічно обробленої, згорнутої, крові, свинини та овочів. Як додаткові інгрідієнти до супу пропонуються варений рис, кульки тофу, кілечки перцю чилі, соєвий соус, зелень тощо. Інколи необізнані європейці вважають шматочки крові за сирі тельбухи. А у Швеції суп з гусячої крові називають “svartsoppa”, чорний суп. Це традиційна страва для вечері напередодні Дня св. Мартина, який святкують 11 листопада. Колись у цей день стрибали через вогница.