Муа трошки опублікували осьо тут, в діяспоріанській газеті “Час і події“. Дяка дівчатам із zahid_shid.
ЗІ Я б дуже хотіла розказати ще тут зараз якусь історію або просто так потеревенити. Але… якби це сказати. Таке стійке враження, що з моєї сторіночки в Книзі Сердець (чи Доль, чи Снів, чи як воно там у них називається) якась потойбічна істота зробила літачка та й пустила його за вітром. І він летить, летить – над полями, над лісами, над містами, залітає в хмарки, вилітає під сонячні промені, інколи навіть втрапляє під дощ. Нещодавно він був сів перепочити на лавочці у парку, але один п’ятирічний авіатор знов пустив його в політ. Посудіть самі, які можуть бути історії чи думки у паперового літачка.
Advertisements
пішла по рукам:)
та ти шо?! я ж по жисті сидю як засватана :))
слава літачкам!
плывут пароходы. привет пароходам! летят самолеты. привет самолетам!
кубинська пісня – хайасьо
і про кита тоже харашо)
пасіба на добрім слові:))
гарно про літачок і авіатора)
:))))