Пришел я, значит, к Смерти, но дома ее не было: она работала неподалеку в бататовом огороде.
Добрые Существа любили друг друга, каждый разводил съедобные растения и радостно раздавал их всем остальным, а в свободное время они пели и танцевали.
Невиданные Существа все делают неправильно, потому что заботятся только об одном – стараются стать еще злей и жесточе…
(Амос Тутуола ” Путешествие в Город Мертвых, или Пальмовый Пьянарь и его Упокойный Винарь”)
м'ятний чмих 
ой, какие классные!
а откуда ты о нем узнала?
на имхонете нашла. чудесный 🙂
ааа, читаю и аж пищу.
зловредный зверь! смертные штуки!
надо же:)
разделяю :)) чесговоря – восторг полный :))
я читав його книжку! моя жизнь в лесу духов.
і як враження?
корошо
А як же! Мрію десь оригінал добути…
а якою мовою оригінал?
Англійською з як би це сказати… сильним нігерійським акцентом. Власне, з цієї причини російською цей твір перекласти можливо, а українською ні. Такий текст можливий саме мовою імперії, такою мовою, якою багато говорять з різним успіхом не лише її носі
О, це й правда мусить бути дуже цікаво. Російський переклад, до речі, і правда чудово читається.