м'ятний чмих

дієслова та інші слова

рамон December 28, 2015

Ми тікали на південь
Мовчки
Крізь міста траси
Оливи, що застеляють кілким оксамитом буре каміння
Наче питоме відчуття щастя – дні
Крізь
Бази
Тюрми
Заводи
Траси
Траси
Які вміють затискати в собі
До відбитків у плоті
А тут раптом розкрились п’ятірнею в усі боки – давай, вали
Тікали, закинувши до багажника роздуту від поспіху валізу
Запхавши на заднє сидіння очманілих дітей
Знаєш, щоб втекти, кажуть, досить тікати
Але на ділі
Мусиш кудись дістатись,
Мусиш мати місце, в яке ти хочеш прийти,
Хоча би,
Наприклад, якийсь умовний південь
І тепер
Ми стоїмо тут над пустелею чорною і срібною і золотою
Над розверзтими грудями землі
З яких щоночі піднімається до міст холод
Що від нього пече зсередини
І не рятують обійми
Ніби це смерть або зрада або махом вихилити літр крижаної води
І над прірвою зависає горобець
Як людина над безумством, думаю собі
Так само просто, так само дивом
Внизу, далеко під нами на камінні
Лежать двійко розбитих велосипедів
Теж тікали на південь
Ні, каже чоловік у синьому перуанському пончо
Ні
Їх просто хтось приніс туди
І поклав разом
Поряд
Ні
Втечі на південь завжди закінчуюються
Гепі ендом.

kraterDSC_8733bw

Photo by photo-noga.blogspot.co.il

 

Advertisements
 

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s