м'ятний чмих

дієслова та інші слова

товк не витовк та і замовк April 11, 2018

Filed under: короткие строчки — mintsniff @ 8:40 am
Tags: ,

Між високих будинків густі і пусті голоси
Відлуння відлуння не бійся не плач не проси
На темнім подвір‘ї іржавий вкорінився кінь
Вершника скинь і вершницю коне скинь
Тіні за місяцем слідом повзуть по землі
Зашпортуються у обважнілій закляклій траві
Кінь її товк не витовк та і замовк
По вершницю йде вовчиця по вершника вовк

 

Art by Ray Morimura

Art by Ray Morimura

Advertisements
 

краплини води вистигають на моїй шкірі February 7, 2018

***
вирвавши з коренем усі слова
любов
мовчки дивиться
лише б виглядати спокійною
он, мартини всередині кричать
хіба мало цього?

 

Із пояснень

твоя туга
торкається мого тіла так
ніби
я стою тут мокра і гола
і краплини води
вистигають на моїй шкірі

 

***
Між
Кутастих гілок твоїх плечей
Стигне мій сон
Оп-оп
Птахи поїли
Оп-оп
Вітер погойдує кутасті гілки твоїх плечей
Оп-оп
Узимку дерева білі

 

***
Я думала, у краси немає хвоста
Мабуть, помилялась
Ловиш її ловиш
А лишаються лиш опіки на пальцях
І поламані нігті

 

***
Отак буває
Розсиплеш ненароком зір
Повен чумацький шлях
Просто на підлогу
Так незручно, думаєш потім,
Вийшло
Сподіваєшся
Що хоч дрібних червоних мурах
Ніхто не помітив
І хоп
Злизуєш двійко з пальця

 

Art by Yuko Shimizu

Art by Yuko Shimizu

 

 

пожежні літаки розбризкують на нас морську воду January 15, 2018

***
приходить день
відкриває пащу
кидаєш у неї
слова вчинки слова
погляди поцілунки обійми слова
жаль не маєш
прекрасної діви
чи хоча б стада білорунних овець

***
на тобі випростаній
лишає
подряпин ліхтарі
синці тіней
від
високих і низьких будинків
місто
то жене, то спиняє
де тобі знати

Дух пустелі
ти знаєш
часом до міста приходить таке повітря
яке не вміє щоби ним дихали
може це і не повітря насправді
а душа вогню і холоду
і ми лежимо на вулицях як рибини
лежимо в офісах і магазинах
на зупинках і дитячих майданчиках
як рибини б’ємося у власних ліжках
а пожежні літаки розбризкують на нас морську воду

Дощу не існує
мої ноги шукають твої сліди в заростях розмарину
надто легко відмахнутись
сказавши, що сльози від сонця
легше, аніж від золотої бджоли

***
ось гостра нудьга
люта як у дитинстві
коли чекаєш на чудо
і здогадуєшся що його не буде
і підозрюєш що зараз воно стається деінде
це як фантомне бажання закурити
якщо закурити воно не мине
бо ти вже стільки років не куриш
це як фантомне бажання побачити когось
кого треба було
дуже треба було побачити раніше
тоді
давно
і хвилини тягнуться тягнуться
тягнуться поки не

***
вересень залишився там де був
перекреслений
та ні
як я люблю начорно
вимараний
залишився там іти по вологій траві
босим
ніяк не побачити мені його лиця
йому ж не дійти
лиш трави згасатимуть

Art by Karolina Koryl

Art by Karolina Koryl

 

день для втоми September 4, 2017

Filed under: короткие строчки — mintsniff @ 8:11 am
Tags: ,

для втоми
немає місця
у цьому місяці
і не було у минулому

може, в наступному:
виберу день,
підпишу його в календарі
“день для втоми”
і він обов’язково прийде

головне, не втомитись чекати

Sculpin Female Inua/ Helping Spirit Mask from Larry Ahvakana - Inuqiaq Artist

Sculpin Female Inua/ Helping Spirit Mask from Larry Ahvakana – Inuqiaq Artist

 

одного разу минуле January 25, 2017

Filed under: короткие строчки — mintsniff @ 8:11 am
Tags: ,

Одного разу минуле перетворилось
На дірку у моїх грудях
Я затулила її рукою
Дірка збільшилась
Я заткнула її кухонним рушником
Це не допомогло, дірка росла
Я засунула туди сковорідку
Книжку
Іще одну книжку
Герань у червоних квітах
Кота
Стілець
Вікно і двері
Стіну і стелю
Чоловіка що саме щось говорив мені
А тоді впала у неї сама.
Складно у двох словах пояснити, чим скінчилась ця пригода.
Скажу лише, що усі ми
У тому числі кіт та герань
Жили довго і щасливо і померли в один день.

Art by Rafal Olbinski

Art by Rafal Olbinski

 

Anna Flejtman Chromowa January 24, 2017

Польською. Неочікувано і приємно.

stenogramy wszechwizji

* * *

policzone centymetry
rozdzielają nas
ostre przecież mają zęby

52 rodzaje konfitur

Mówi się,
ХІХ wiek minął w Londynie,
ХХ wiek minął w Paryżu,
ХХІ wiek mija w Nowym Jorku.

A co, gdyby przenieść się gdzieś na odludzie, z dala od głównych dróg?
Gdyby pomyśleć, jestem nawet gotowa nauczyć się swymi rękoma solić oliwki, uprawiać aromatyczne przyprawy i przygotowywać 52 rodzaje konfitur.
Tylko by Nowy Jork, Paryż i Londyn trzymały się ode mnie z daleka.

Do diabła. Tak to jest. 52 rodzaje konfitur, w tym ze skórek pomarańczy.

Ważne Rzeczy

mam dość wyrażenia
„mówić o rzeczach ważnych”
pragnę
mówić o nieważnych
o sygnałach samochodowych, rozbrzmiewających za oknem
o zgadze po rybie
o niespodziewanym nocnym deszczu, którego nikt nie usłyszał,
który nie zostwił śladów ani na ziemi, ani w powietrzu,
tylko zmoczył pozostawioną na balkonie książkę
której nie będę cytować
i autora nie będę przytaczać
ponieważ jest ona w…

View original post 19 more words

 

звір нічого December 12, 2016

***
Ходить вкруг мене
Як звір в присмерковому лісі
Нечутний
Відчутний
Я взнаю тебе на смак
Думає
Як знаю твій запах
Лиш назвавши його вгамую свій дрож
Лиш назвавши його тим іменем
Що чигає на нього
Всередині мене

***
Камінний звір
Нарікає собі наречену
Тою що мовчки кричатиме вголос
Тою Що мовчки зачинить всі двері і вікна
Тою
Що доторок її збереже від гниття
Всякий плід
А квітку усяку
Уб’є
Наречену собі нарікає
Убережешся, якщо вмієш
Не слухаючи чути
І не чуючи слухати

***
Цю квітку забрали сюди
Забрали туди
Забрали деінде
Розкриваю рота і носа і ліве око і праве
Впіймати ту
Найтоншу любов
Яка тріпається на твоїй шиї
Я
Собакою
Обнюхую облизую кожне слово
Що в ньому лишився її слід

***
Нізвідки чекаю нічого

Art by Maria Pryimachenko

Art by Maria Pryimachenko

 

 
%d bloggers like this: