м'ятний чмих

дієслова та інші слова

Их зовут Теннисон и Марушкис May 25, 2017

 

не забудьте простягнуті руки May 1, 2017

Єгуда Аміхай
Хулікат – третій вірш про Дікі

на цих пагорбах навіть башти нафтових свердловин –
пам’ять. тут загинув Дікі
що був старшим від мене на чотири роки і мені було боляче
від біди й горя. зараз я старший за нього
на сорок років і згадую його
як молодого сина, а сам я – батько старий і зажурений.

і ви, що запам’ятовуєте лише обличчя,
не забудьте простягнуті руки
і прудкі ноги
і слова.

запам’ятайте, що відхід після страшних боїв
завжди через садки і вікна
і бавляться діти і гавкає пес.

запам’ятайте і нагадуйте падалиці
про листя й гілки,
і нагадуйте жорстким колючкам,
що були навесні м’якими,
і не забудьте, що й кулак
колись був відкритою долонею і пальцями.

 

יהודה עמיחי
חוליקאת – השיר השלישי על דיקי
בגבעות האלה אפילו מגדלי קדוח הנפט
הם כבר זכרון. כאן נפל דיקי
שהיה גדול ממני בארבע שנים והיה לי כאב
בעת צרה ומצוקה. עכשו אני גדול ממנו
בארבעים שנה ואני זוכר אותו
כמו בן צעיר ואני אב זקן ואבל.
ואתם שזוכרים רק פנים,
אל תשכחו את הידיים המושטות
ואת הרגלים הרצות בקלות
ואת המלים.
זכרו שגם היציאה לקרבות הנוראים
עוברת תמיד דרך גנים וחלונות
וילדים משחקים וכלב נובח.
זכרו והזכירו לפרי שנשר
את העלים ואת הענף,
הזכירו לקוצים הקשים
שהיו רכים באביב,
ואל תשכחו שגם האגרוף
היה פעם יד פתוחה ואצבעות.
 

Як це зветься April 24, 2017

Авот Єшурун
(1904, Україна – 1992, Ізраїль)

Як це зветься?

Як це зветься, коли я отримую з дому листи
І дому немає?
Як це зветься, коли я отримую з дому листи
Й не лишилось живих?

Як це зветься, коли мені пишуть із дому,
Не написавши рядка?
Не надіславши листа?
Як це зветься?

אבות ישורון

אֵיךְ נִקְרָא

אֵיךְ נִקְרָא שֶׁאֲנִי מְקַבֵּל מִכְתָּבִים מֵהַבַּיִת,

וְהַבַּיִת אֵינֶנֻּ?

אֵיךְ נִקְרָא שֶׁאֲנִי מְקַבֵּל מִכְתָּבִים מֵהַבַּיִת,

וְאִישׁ לֹא חַי?

אֵיךְ נִקְרָא שֶׁמֵהַבַּיִת כּוֹתְבִים לִי,

וְהַמִּכְתָּב לֹא נִכְתַּב?

וְהַמִּכְתָּב לֹא נִשְׁלַח?

אֵיךְ זֶה נִקְרָא?

 

одного разу минуле January 25, 2017

Filed under: короткие строчки — mintsniff @ 8:11 am
Tags: ,

Одного разу минуле перетворилось
На дірку у моїх грудях
Я затулила її рукою
Дірка збільшилась
Я заткнула її кухонним рушником
Це не допомогло, дірка росла
Я засунула туди сковорідку
Книжку
Іще одну книжку
Герань у червоних квітах
Кота
Стілець
Вікно і двері
Стіну і стелю
Чоловіка що саме щось говорив мені
А тоді впала у неї сама.
Складно у двох словах пояснити, чим скінчилась ця пригода.
Скажу лише, що усі ми
У тому числі кіт та герань
Жили довго і щасливо і померли в один день.

Art by Rafal Olbinski

Art by Rafal Olbinski

 

Anna Flejtman Chromowa January 24, 2017

Польською. Неочікувано і приємно.

stenogramy wszechwizji

* * *

policzone centymetry
rozdzielają nas
ostre przecież mają zęby

52 rodzaje konfitur

Mówi się,
ХІХ wiek minął w Londynie,
ХХ wiek minął w Paryżu,
ХХІ wiek mija w Nowym Jorku.

A co, gdyby przenieść się gdzieś na odludzie, z dala od głównych dróg?
Gdyby pomyśleć, jestem nawet gotowa nauczyć się swymi rękoma solić oliwki, uprawiać aromatyczne przyprawy i przygotowywać 52 rodzaje konfitur.
Tylko by Nowy Jork, Paryż i Londyn trzymały się ode mnie z daleka.

Do diabła. Tak to jest. 52 rodzaje konfitur, w tym ze skórek pomarańczy.

Ważne Rzeczy

mam dość wyrażenia
„mówić o rzeczach ważnych”
pragnę
mówić o nieważnych
o sygnałach samochodowych, rozbrzmiewających za oknem
o zgadze po rybie
o niespodziewanym nocnym deszczu, którego nikt nie usłyszał,
który nie zostwił śladów ani na ziemi, ani w powietrzu,
tylko zmoczył pozostawioną na balkonie książkę
której nie będę cytować
i autora nie będę przytaczać
ponieważ jest ona w…

View original post 19 more words

 

звір нічого December 12, 2016

***
Ходить вкруг мене
Як звір в присмерковому лісі
Нечутний
Відчутний
Я взнаю тебе на смак
Думає
Як знаю твій запах
Лиш назвавши його вгамую свій дрож
Лиш назвавши його тим іменем
Що чигає на нього
Всередині мене

***
Камінний звір
Нарікає собі наречену
Тою що мовчки кричатиме вголос
Тою Що мовчки зачинить всі двері і вікна
Тою
Що доторок її збереже від гниття
Всякий плід
А квітку усяку
Уб’є
Наречену собі нарікає
Убережешся, якщо вмієш
Не слухаючи чути
І не чуючи слухати

***
Цю квітку забрали сюди
Забрали туди
Забрали деінде
Розкриваю рота і носа і ліве око і праве
Впіймати ту
Найтоншу любов
Яка тріпається на твоїй шиї
Я
Собакою
Обнюхую облизую кожне слово
Що в ньому лишився її слід

***
Нізвідки чекаю нічого

Art by Maria Pryimachenko

Art by Maria Pryimachenko

 

рішення November 20, 2016

Рішення стоїть
Посеред кімнати з очима повними сліз
Ручками зчепленими
Губи трясуться
І ніхто не хоче
Взяти його до себе
Прийняти, приголубити

Art dolls by April Cole

Art dolls by April Cole

 

 
%d bloggers like this: