м'ятний чмих

дієслова та інші слова

Київ – 11 March 2, 2015

Filed under: короткие строчки — mintsniff @ 8:57 am
Tags: ,

Київ
пепсі кола
круглі столики вивіски в круглих тінях
арки
бульбашки в склянці
кола по воді
від покришеного для качок пухкого бублика
якась дівчинка
кульки пластелінові розкладала рівними рядочками
рівними годинами
вчора
сьогодні
завтра
кусь за хвоста
а іти вже нема куди
хтось пальцем протер нібито по тобі
пакувальна плівка гусяча шкіра
розчервонілась
ти
задумливо чавиш кульки пальцем
один два три
ніби собі
нібито і
ані кола довкола
пепсі і кола
кола і псі

Art by Danielle Stratford

Art by Danielle Stratford

Advertisements
 

Київ – 10 November 11, 2014

Filed under: короткие строчки — mintsniff @ 8:28 am
Tags: ,

Київ
де вони взялись
такі
ніби їх ніколи не ставили в куток
не змушували переписувати начисто
не висміювали перед усім класом
де вони взялись
такі
ніби не ходили аж до випуску у завеликій братовій куртці
ніби не чули ніколи
“мені соромно за тебе”
“яке ж ти ледащо, господи”
“тільки не ти, чмо”
де вони були
де ти ховав їх
де вони будуть завтра

Photo by John Fernhout

Photo by John Fernhout

 

Київ – 9

Filed under: короткие строчки — mintsniff @ 8:15 am
Tags: ,

Київ
мовчиш
розкидавши мої квіти по дорозі
висохлі мушлі машин
дерев’яні дзвіночки
тук тук тук
солодкі квіти твої
ховаються в затінку від бордюрів
Київ
вагітна жінка
міцно затягується сигаретою
і збиває попіл
хрестик на грудях
над кручами бані на сонці
солодко поринули у білі дими
ще пульсуть рожеві прожилки
на прозорих пелюстках
все якось буде
все якось було
і якось пребуде навіки

Photo by LilaAndBlu

Photo by LilaAndBlu

 

Київ – 8 November 9, 2014

Filed under: короткие строчки — mintsniff @ 7:02 am
Tags: ,

Київ
Я чула про місто, що має під землею своєю приховані ріки
Я чула про місто, що замість неба свого має море
А ти
Київ
Маєш пустелю
Глибоко під горами твоїми
Високо над твоїми пагорбами
Дихання її сухе
Гаряче й холодне водночас
О, пустеле, матір занепаду
Домівка минущості й тліну
Дихання твоє
Пахне пилом і часом водночас
Київ
Сніги твої чорні
Льоди твої сірі
Птахи твої наполохані запахом часу
А люди насичені запахом пилу
Очі їхні примружені
Губи їхні обвітрені
Шкіра суха
Наче віє безжальний хамсин
Київ
Місто зелене на кручах Дніпрових

Art by journalgirl.com

Art by journalgirl.com

 

Київ – 7 November 4, 2014

Київ
я вмію складати паперових голубів
та вони тобі ні до чого
твоя осінь має бананові очі
– сука, горлає вона мені із балкона
ушльопок, не повертайся ніколи,
ніколи більше ніколи
і летять як в дешевій мелодрамі на асфальт
мої речі
книжки записник чашка
шкільний альбом
кросівки
модель літака як-52
о, бейбі
повисають на вітті дерев сорочки і білизна
летять диски ліхтарик
подушка
коли ти вже стомишся, істеричко
думаю я, споглядаючи
як вітер намагається скинути з гілки
футболку
жовту футболку
ту саму жовту футболку

якби це й справді була мелодрама,
то зараз мав би піти сніг
але він не піде
лапатий і ніжний
Київ
бо все не так
і мене тут немає
немає мене
тут нікого немає
Київ

André Kertész

André Kertész

 

Київ – 6 October 26, 2014

Filed under: короткие строчки — mintsniff @ 7:55 am
Tags: ,

Київ
ти насухо витираєш
пощерблені чашки
вафельним рушником
ти думаєш, треба б сьогодні вимести підлогу
на кухонній шафці доламалась ручка
стіни вже зимні
холодне вже скло віконне
треба буде поклеїти вікна
ватну ковдру дістати із антресолів
холодне вже скло віконне
можна прихилитись гарячим чолом,
можна заплющити очі.
згодом прийде сусідка, зашепоче якісь новини.
мовчки дослухаєш. зачиниш за нею двері.
а потім прибереш із полиці іще одну чашку.
білу, з червоною тоненькою смужкою.
Бо він вже не вернеться.

Art by Andrew Wyeth

Art by Andrew Wyeth

 

Київ – 5 October 17, 2014

Filed under: короткие строчки — mintsniff @ 2:38 pm
Tags: ,

Київ
куди відпускаєш свої дими
хмари гіркі
куди відпускаєш своїх птахів
голубів без пам’яті про оливи
куди відпускаєш своїх дітей
вони розтягають у валізах слова
яких ти навчив їх
лишають видихнуте повітря
вичесане волосся
написи на парканах
і немовлят своїх ненароджених
народжуй, якщо зможеш, кажуть вони
народжуй ти
лише дерева залишаються з тобою
лише пам’ятники з обличчями ніби фанерні ящики
лише дроти і дороги
і ось тут є стара луската гойдалка
твоя улюблена
її ти зберіг, приберіг,
бо якщо раптом, якщо.
всяке ж буває

Art by Cy Twombly

Art by Cy Twombly

 

 
%d bloggers like this: