м'ятний чмих

дієслова та інші слова

дерева без листя October 28, 2016

З осики обсипається
Пожовкле листя.
З вітром і без вітру
Падає. А вона
Все не навчиться вірити,
Що дерева без листя
Не помирають.

Art by Fujita Fumio

Art by Fujita Fumio

Advertisements
 

зима January 10, 2016

мерзну
слухаю вуді ґатрі
думаю як
з-під ніг розлітаються перелякані птиці
струни з-під рук
мої губи повторюють твою усмішку
вона
лишається зі мною назавжди
або до завтра
що одне і те саме
сніг у горах випадає і тане
дощ як любов або звук
все вкриває собою
до завтра ти будеш тут
і я буду тут
з тобою, зі мною
якщо ми
будем живі
обидвоє
і якщо ми не будем
під нами
так само
мине вусібіч птахами
зима

5976073eb237b9dc95085f0b1202944f

 

вітер February 12, 2015

Filed under: короткие строчки — mintsniff @ 8:11 am
Tags: ,

Вітер
Як поле трави на вітрі
Як трави до самого неба
Войдує
Гойдає
Гуляє 
Внизу і вгорі і з усіх боків і навіть всередині
І я думаю,
Що я – маленька прозора ящірка
А все, окрім цього, – випадковість.
Так, усе, геть усе.
Вітер як поле трави до краю.

Під вікном запищала автомобільна сигналізація.
Їй теж моторошно.

Art by Angkatji Nola Tiger

Art by Angkatji Nola Tiger

 

зима December 17, 2008

Щойно Діна довго розказувала мені про астрологічну загогулину, яку вона називала “ascnes” (вимовлялось це приблизно як [аасшенеж]; дуже приблизно, бо я абсолюно не уявляю, як записувати угоську вимову). Я, чесне слово, вперше про це чула. Про власне загогулину, маю на увазі. Суть полягає в тому, що в кожної людини не один, а кілька знаків Зодіаку. Є основний, він ніби відповідає за внутрішній світ. А є оцей самий “ascnes”. Він означає зовнішній бік – те, як тебе бачать інші.
Коротше, для зовнішнього світу я, виявляється, Діва. З того, що Діна наперекладала мені, я зрозуміла, що являюсь людям таким собі замкненим інтелектуало-педантом з великими вимогами і таким самим зарядом оптимізму.
Менше з тим, я не великий шанувальник астрології. Просто не втрималась від того, аби порадувати Діну. Ну, люди люблять розказувати про те, чим цікавляться.
От Діна любить розказувати про свою дочку, перипетії особистого життя, карму, астрологію і косметологію. Діна ніколи не куштувала вівсянки і не любить овочі. Вона фарбує волосся на блонд і навдивожу відповідно поводиться. Її англійська звучить точно як англійська безумних румунських учених з американських фільмів. А ще її звати Едіна, але вона наполягає, щоб її називали Діна.
Зараз вона збирається кудись погуляти і наводить красу перед дзеркалом у ванній, вона каже мені, дмухаючи на змерзлі руки, що ізраїльська зима не для неї, і обіцяє прийти не пізніше пів на одинадцяту. Так, Діна примудрилась лишитись без житла за тиждень до повернення додому.
Завтра Діна летить до Будапешта. Там будуть її дочка, сніг і прикрашена іграшками ялинка. Але Діна каже, що дуже хотіла б лишитись.

 

цвєти герані за оконний перепльот December 10, 2008

Filed under: жить — mintsniff @ 2:23 pm
Tags: , , , , ,

Один з нових варіантів оформлення сторінки гмейла називається “Дерево”. Вибираючи його, задаєш в налаштуваннях населений пункт, і сторінка тобі з похибками, але без значних помилок показує, як виглядає небо за твоїми вікнами, поки ти сидиш за коханим компом. Справді майже завжди збігається – то сонечко, то хмарки, то дощик. Да, дерево там і справді є – в самому низу сторінки.
Сьогодні гмейл показує мені сніг. Оновлення не допомагає. Мій подив від вигляду кучугури снігу над кнопкою Архівувати досі не вщухає.
Ну що ж, з першим снігом мене.

 

акИн September 22, 2008

Filed under: жить — mintsniff @ 6:21 pm
Tags: ,

За прогнозами, наступний тиждень буде з хмарками і без спеки. Вчора по радіо розповідали, що десь уже було трошки дощу. Де, я не вловила. Це останній тиждень перед новорічними канікулами. І я вже, здається, підшукала для всіх подарунки. Сьогодні знов не пішла на море. Дарма, бо казали, що цими днями мусить не бути хвиль. Таки так – усе іде по спіралі. Почався сезон гранатів.

 

Indulge yourself August 7, 2008

П’ю молоко, їм печиво. Згадую вірш Моррісона про дим від осінніх вогнищ, у яких палять опале листя, про те, що його запах перетвориться на ностальгію. Я б іще додала запахи прісних водоймищ, овочевих рядів на ринку, запах помідорів, які обварили, аби легко зняти шкірочку. Доторк першого холодного серпневого вітерця: так, ще буде спека, але він уже, щойно дмухнувши, миттю переносить усіх у вересень, змушує видивлятись на тротуарах жовті листки, яких іще немає, і купувати шалики та канцтовари.
Ну і сам факт молока з печивом додала б. Не смак, не запах. Власне молоко з печивом. Або з сирниками.

 

 
%d bloggers like this: