м'ятний чмих

дієслова та інші слова

яйце February 22, 2016

Filed under: короткие строчки — mintsniff @ 11:32 am
Tags: , ,

***
Розбите яйце втримую
У долоні:
Борюся зі сном.

Art by Andrea Castro

Art by Andrea Castro

 

 

а краще намалюйте January 5, 2011

Цікаво, а в дощові зими ведмеді сплять?

(До речі, зробила для картинок окремий журнал redlemmon. Нащо ще сама не знаю :))

 

сон January 4, 2011

сон медвежьими лапами
                    прижимает к медвежьему мягкому брюху
забившись в тепло
                    мышиными лапками цепко держит корочку нижнего века
                    и сыпет колючими крошками
заснеженными еловыми лапами он
торчит из уголков глаз
          и небо покрывается изморозью
          сияющими
          ледяными
          звездами

 

к дождю January 12, 2010

Filed under: жить — mintsniff @ 4:21 pm
Tags: , ,

Ніколи не мучилась нічними жахами, хіба що в дитинстві, але це було так давно, що не рахується. А от нині ніч за ніччю мені сняться страшні сни. Навіть ні, не так. Не страшні, бо мені у них не страшно, а якісь триллерні – я в них напружена, шукаю виходу і знаю, що все погано скінчиться. (Щодо персонажів – чесне слово, у мене абсолютно немає часу читати художню літературу).
Нещодавно мене переслідував з метою убивства двірник, який перевдягався вівцею.
Потім був старий хворий на СНІД письменник в інвалідному візочку, якому було потрібне моє живе серце.
Тоді я з двома ледве живими дітьми на руках просилася на корабель, який прямував вверх за течією до нетрів африканських джунглів.
Цієї ночі я отримувала листи з погрозами з різних куточків світу від Соменка Петра, персонажа оповідання anna_amargo. На обличчя він був викапаний молодий німецький снайпер-кінозірка з останнього кіна Трантіно.
Прикольний, доречі, фільм.

 

ах, матова? (наснилось тут днями) December 24, 2009

Filed under: смеяться — mintsniff @ 9:59 pm
Tags: , , ,

Сжала руки под тёмной вуалью…
“Отчего ты сегодня бледна?”
— Оттого, что я терпкой печалью
Напоила его допьяна.

Как забуду? Он вышел, шатаясь,
Искривился мучительно рот…
Я сбежала, перил не касаясь,
Я бежала за ним до ворот.

Задыхаясь, я крикнула: “УТКА!”

 

cjy пелюстки були жовті March 15, 2008

Filed under: Uncategorized — mintsniff @ 6:56 pm
Tags: ,

мені снилась сьогодні одна місцина
там цілуються ліс і прозоре море
там повітря на смак наче стигла ожина
і ще чути, як сонце до квітів говорить
там з води ростуть пухнасті дерева
і літають ельфи трохи схожі на бабок
біля дому на сваях латають невід
дружини сухих мовчазних рибалок
і співають без слів облітають пелюстки
у воді меркотить їхня пісня-рибина
це по неї у море виходять рибалки
перламутрову з зябрами із рубіна

 

сонна літературна розсилка December 6, 2007

Filed under: Uncategorized — mintsniff @ 5:17 pm
Tags: , ,

Надя-Малина розказала: мені також одного разу снилися вірші. запам’ятала лише закінчення. але тоді не було ніякої картинки, чорний прямокутник перед очима, так ніби щойно закінчилося кіно, і просто чоловічий голос читав ніби за кадром. і я знала, що то з американських бітніків. отаке:
… кожен раз я сумую, коли варю собі каву.
кожен раз я сумую, коли перемикаю кнопки пульта.
кожен раз я сумую, коли живу.

ЗІ А цікаво було б назбирати таких сонних віршів. Мо ше є у кого? Розказуйте 🙂

 

каталог передплатних видань

Наснилось, ніби я читаю товстезний журнал, а у ньому – великий-великий, сторінки на 2 вірш якогось німецького поета з іменем на зразок Дітер Даффен Хіфнер, у перекладі і з коментарями Ірини Шувалової shuvalova. Весь текст я, звісно, не запам’ятала, але починався він так:
Може б ти почитала мені вголос скляного Кобо-Абе-Кобо-Абе*
Поки я будуватиму вежу з кубиків рафинаду?
Сиділа б у кріслі, на столі вистигав би м’ятний чай.
Та ти зараз скажеш: сьогодні, в таку погоду
мені хочеться нагадати собі усі ті місця,
де ідеться про Бруно**

Примітки:
* – уві сні в цьому імені явно вчувався звук [х]
** – було очевидно, що мова про Бруно з “Елементарних частинок” Уельбека
*** – і взагалі було ясно, що двоє з вірша годині о 12 суботи або неділі сидять у затишку невеличкої квартирки у якійсь бетонній багатоповерхівці у спальному районі Бонна чи Мюнхена, і їм так тихо і м’яко, що недоречно навіть говорити. Фоном грає якась індійська музика. Дівчина, схожа на Лілі Тейлор, сидячи на кольоровій ковдрі, постеленій на підлозі, малює кролів у товстому блокноті. А хлопець (складно сказати, як він виглядає, бо ми ж дивимось на все його очима) роздивляється кубик рафінаду на своїй долоні, думає, чому вона не малює овець, і от-от почне думати щось інше – гарне і важливе. Що, я забула.

 

Світлана Гертрудівна November 16, 2007

Filed under: жить,заметки на полях — mintsniff @ 11:46 am
Tags:

Наснилась мені Світлана Гертрудівна в солом’яному капелюшку зі стрічкою. Ми пили чай з полуничним варенням. Я роздивлялась польові квіти в скляній возочці і плетену крючком білу севетку, хтось на другому поверсі гвалтував піаніно “Місячною сонатою” і пахло літом. А Світлана Гертрудівна казала: “Анечка, Вы не представляете, как это важно. Вуаля ун муано сетен петит уазо… Меиле жоли, Анечка. Да-да”.

Довідка
Світлана Гертрудівна – російський філолог або може і вчителька російської мови, літературний редактор. Ми працювали разом в одному видавництві. У неї є брат в Канаді, вона курить, розмовляє тихим голосом і брала у мене почитати Кастанеду. Скільки років я про неї навіть не згадувала? 3 чи 4, не менше.

 

сніг, наука і прочіє November 6, 2007

Filed under: Uncategorized — mintsniff @ 11:45 am
Tags: , ,

Муж: Погода ужасная.
Я: Ну почему, мне даже нравится. Посмотри, как красиво.
Муж: Ага, красиво. Завтра все это говно растает…
Я: Это не говно, это снег.
Муж: Аня-Аня, как мало ты знаешь жизнь.

На вихідних до нас приходили гості. Вони приносили ром і колу, трошки коли лишилось. Виявляється, неправда, що якщо заморозити колу, то всередині льоду утвориться карамелька. Карамельки не утворилось. Зате вийшла ціла мисочка кольних сніжинок. Якщо на них тиснути, вони дзвінко хрустять.

На вихідних до нас приходили гості. Гостя розказала, що не спить на плечі свого чоловіка, бо боїться, що відлежить йому руку, і руку доведеться ампутувати. Тому коли гостя хоче уві сні обіймати свого чоловіка, вона спить поперек ліжка, у нього на ногах. Коли муж спитав гостю, чи не боїться вона відлежати чоловікові ногу чи ще шо важливіше, гостя злякалась і майже заплакала, її довелось заспокоювати. Тепер найстрашніша погроза в нашому домі “я тобі голову відлежу”.

Мені наснилось, ніби муж дивиться на мене і каже: “Аня, ты очень распустилась. Посмотри, какие у тебя выросли усы”, а я червонію і думаю: “Ну правда же, огромные усы, очень стыдно”.

 

 
%d bloggers like this: