м'ятний чмих

дієслова та інші слова

Діти Маріуполя сплять у будівлі театру July 31, 2022

Перекладала із вдячністю авторові за вірш. Спасибі, Guy Perel

Ґай Перел

(з івриту переклала Аня Хромова)

Діти Маріуполя сплять у будівлі театру
Сон тихий, такий спокійний
Навіть якщо прокотиться скрик
Голосіння чи, може, кашель
Тиша одразу повернеться
Вони зараз сплять

Одній сниться, як тато, а інший
Дихає глибоко і спить без сновидінь. Третя
Снить, що злітає понад дахами, над білим лісом, вище за хмари
Вище за воєнний літак

Летить високо-високо, їй і не чути
Швидкого ляпасу запуску
І свисту, свисту, свисту, а один з малюків

Почувши свистіння крізь сон
На хвильку прокинувся і знову заснув, уві сні
Свистів вітер
Це ранок, мама заходить в кімнату і відкриває вікно
Й у нього вривається вітер

Ілюстрація художниці louisevpasterfield

גיא פרל

ילדי מריופול ישנים בבניין התיאטרון

,שֵׁנָה שְׁקֵטָה, כִּמְעַט בִּלְתִּי מֻפְרַעַת

,וְגַם אִם לְרֶגַע נִשְׁמַעַת צְרָחָה

,אוֹ יְבָבָה, אוּלַי שִׁעוּל קָצָר

,מִיָּד חוֹזֵר הַשֶּׁקֶט

כָּעֵת הֵם יְשֵׁנִים

אַחַת חוֹלֶמֶת שֶׁאַבָּא, שֵׁנִי שׁוֹאֵף עָמֹק, יָשֵׁן

מִבְּלִי לַחְלֹם. שְׁלִישִׁית חוֹלֶמֶת שֶׁעָפָה

,מֵעַל גַּגּוֹת הָעִיר, מֵעַל הַיְּעָרוֹת הַלְּבָנִים, מֵעַל הָעֲנָנִים

מֵעַל מְטוֹס הַקְּרָב

עָפָה גָּבוֹהַּ גָּבוֹהַּ לֹא שׁוֹמַעַת

נְקִישַׁת שִׁחְרוּר קְצָרָה

,וְלֹא שְׁרִיקָה, שְׁרִיקָה, שְׁרִיקָה, תִּינוֹק אֶחָד

.

מִתּוֹךְ שֵׁנָה, דַּוְקָא שָׁמַע שְׁרִיקָה

הוּא הִתְעוֹרֵר לְרֶגַע וּמִיָּד נִרְדַּם, חָלַם

שֶׁזּוֹ שְׁרִיקַת הָרוּחַ

חָלַם שֶׁבֹּקֶר, אִמָּא נִכְנֶסֶת לַחֶדֶר, פּוֹתַחַת חַלּוֹן

וְהִיא נוֹשֶׁבֶת פְּנִימָה

לחן, שירה, נבל ואלקטרוניקה: עדיה גודלבסקי
 

Пригоди дядька Лева July 12, 2022

Подарунок для українських читак 🌟

Чудовий ізраїльський дитячий письменник Yannets Levi подарував українським дітям одну зі своїх всесвітньо відомих оповідок про дядька Лева – безжурного авантюриста і великого фантазера.

Сказати, що я отримала величезне задоволення, перекладаючи цю смішну і добру історію, – нічого не сказати.

Реалізували проект видавництво Немала, а саме Asaf Bartov і Nat Tymkiv за що їм шана й подяка.

Електронну книжечку із живими і потішними ілюстраціями Яніва Шимоні можна скачувати за посиланням.

Читайте, діліться з іншими і хай ця історія хоч трошки розрадить вас у ці непрості часи.

Пригоди дядька Лева в румунських степах Янец Леві
 

земля закриває рота June 24, 2022

***

У калини

Зерня ти знаєш

У калини зерня як серце

Кров‘ю вона смакує для вуст твоїх

І руки забагрює

І заливає землі рота

Заливає рота хмарам земним і звірам небесним

Підіймеш тую

Розвеселиш

Серце теє

Людське

***

Над чорною ямою кажуть:

Перший звір круторебрий кольору немовляти:

Сонце обернеться на попіл

Другий звір синьорогий із вогненим хвостом,

Десять разів обкрученим коло шиї:

Сонце стане солодким медом

Третій із пазурями гострими і тонкими, ніби межа:

Сонця давно не існує.

А тоді земля закриває рота.

***

Біль на болі тягнеться поволі через широкеє широкеє поле

Жито пшениця і всяка пашниця відвертають лиця

Прим‘ялась волошка прим‘явся мак

Біль не поверне свій біль навспак

Грузнуть копита в сирій землі

Їде при ночі їде при дні

Жаб‘яче молоко везе мене напувати.

Ким тебе, боле, породила мати?

Чи ти поле, чи ти днина

Чи ти колос, чи стеблина

Чи ти ніч, чи ти зоря

А чи ти сира земля.

Я.

До вогнища вкину

Із вуха перлину

І грудочку глини

Слово скажу, лясну в долоні.

Затанцюють червонії коні.

В пустій домовині

Не знайде мене.

Ляже сам, та і помре.

***

стають зірками,

так кажуть, стають навіки зірками.

якщо примружити очі,

із кожної зірки до землі

простягається нитка-волосинка.

борода пана бога.

***

Мертві говорять про мертвих

До мертвих

говорять тихою

Мовою мертвих

Вітром

У полях незасіяних

Мертві а чи змертвілі

Застиглі від смерті

Дочасно невчасно

Поза часом застигнуті

Загорнуті

Кимось

Собою

У вицвілу землю

Полів незасіяних

Ось

Встають

Ось

Приходять

Ось

На ви ідуть

Всі

І кожен

***

Не раз і не два і не три таке робилося

Якщо засіяти землю

Зубами драконів,

злиднів, мар та примар

Відомо

Виростуть із землі

Люди

З руками, серцями, головами

І

Коли їх не рушити

Постоять, побалакають

Розійдуться хто куди

Куди

хто

Якщо засіяти землю людьми

В неї виростуть зуби

***

І зірками і вишнями небесними ставали

І зміями земними і чорнокрилими

І дзвінкими левами бездонними

Драконами місяцерогими вогненноротими вовками каменеїдними

Проваллями залізнолапими

Горами язикатими миттєвими орлами

Спускались

І проходили

не лишали по собі по собі плекали

Вертали

між листя вишневе

***

Мудрі казали:

Людина спить,

А душа людська, як той пес,

Бігає світом,

Щоб на ранок вернутись.

Я бачила душу,

Що вернулась на ранок,

І не застала:

Людини

І дому

І міста.

Шукала

По-собачому

Кликала

І

По-собачому стала чекати.

Душа бо бігає світом, щоб на ранок вернутись.

Як же інакше.

Інші прийшли.

Іще інші прийшли.

Звали, жаліли, гладили.

Іди, хороша, іди.

Вихляла хвостом,

Їла з рук, ходила,

Де із вечора

Все ще було.

Чекала

І перший ранок,

І сорок перший.

Ви бачили душу?

Кажуть, вона досі там.

Марія Приймаченко "Павичка"
Марія Приймаченко “Павичка”

 

Космічні агенти проти Сирного Монстра November 4, 2019

Тадааам! Вони йдуть до вас! Космічний агент спеціального призначення Йотан Йотог, надрозумні сосиски, невблаганний Сирний Монстр, вірний Дурдель і непервершені Катька, Миша і Ануциць. Ця книжка задумувалась як напівкомікс для молодших школярів, і я надзвичайно тішусь співпраці з ілюстраторкою Мариною Шутурмою, яка підхопила цю ідею і довела її до кінцевого вигляду. Мені дуже хотілось такого формату для українських читак-початківців. Бо він дозволяє не втрачати увагу читача, якому ще, може, втомливо читати, і дати йому динаміку і швидкість розвитку оповіді. Книжка нашпигована пригодами і дитячими жартами, а для серйозно налаштованих батьків там є таблиці, мапи і списки, якими читака буде користуватись в процесі.
Надзвичайно вдячна прекрасній редакторці Юлії Підмогильній. Їй дістався не лише текст, а й безкінечні мої примітки до оформлення, інструкції для ілюстраторки і різноманітні пояснення. Спасибі любим #ЛАБарабука і Тані Стус що роздивились в рукописі-проекті майбутню книжку. І традиційна подяка дорогій Оксані Лущевській за традиційний чарівний пендель.
Все, побігла розказувать дітям. Вони дуже чекали. Бо це вони придумали Йотана Йотога і Дурделя, а також розказали мені про СІРІ-убивцю і хлопчика, який засунув голову в унітаз.
Приємного читання!
#ЛА_ББ Дитяча література видавництва “Ранок”Українська дитяча література

70946017_1331177757052227_896556959702974464_n

 

Ніби русалки July 17, 2018

Filed under: короткі рядки — mintsniff @ 8:07 am
Tags: ,

Земля видихає
Квіти червоні і жовті
Шершаві дерева
Прудкі і повільні води
Кістки тварин мертвих
Очі тварин живих
Камінці жуків
Панцирі каменів
Вітер по потилиці їй проводить рукою
І
Вона посміхається
Так
Ніби русалки біжать по траві

 

Photo by Nina Roder

Photo by Nina Roder

 

товк не витовк та і замовк April 11, 2018

Filed under: короткі рядки — mintsniff @ 8:40 am
Tags: ,

Між високих будинків густі і пусті голоси
Відлуння відлуння не бійся не плач не проси
На темнім подвір‘ї іржавий вкорінився кінь
Вершника скинь і вершницю коне скинь
Тіні за місяцем слідом повзуть по землі
Зашпортуються у обважнілій закляклій траві
Кінь її товк не витовк та і замовк
По вершницю йде вовчиця по вершника вовк

 

Art by Ray Morimura

Art by Ray Morimura

 

краплини води вистигають на моїй шкірі February 7, 2018

Filed under: короткі рядки — mintsniff @ 9:46 am
Tags: , ,

***
вирвавши з коренем усі слова
любов
мовчки дивиться
лише б виглядати спокійною
он, мартини всередині кричать
хіба мало цього?

 

Із пояснень

твоя туга
торкається мого тіла так
ніби
я стою тут мокра і гола
і краплини води
вистигають на моїй шкірі

 

***
Між
Кутастих гілок твоїх плечей
Стигне мій сон
Оп-оп
Птахи поїли
Оп-оп
Вітер погойдує кутасті гілки твоїх плечей
Оп-оп
Узимку дерева білі

 

***
Я думала, у краси немає хвоста
Мабуть, помилялась
Ловиш її ловиш
А лишаються лиш опіки на пальцях
І поламані нігті

 

***
Отак буває
Розсиплеш ненароком зір
Повен чумацький шлях
Просто на підлогу
Так незручно, думаєш потім,
Вийшло
Сподіваєшся
Що хоч дрібних червоних мурах
Ніхто не помітив
І хоп
Злизуєш двійко з пальця

 

Art by Yuko Shimizu

Art by Yuko Shimizu

 

 

Окуляри і кролик-гном January 26, 2018

Вона готова! Збірка оповідань для молодших підлітків “Окуляри і кролик-гном” уже доступна для безкоштовного скачування на сайті видавництва “Братське”. Дуже рада, що моя Віка та її песикова пригода опинились в такій крутяцькій компанії. Завантажуйте, поширюйте, читайте.
Наразі видання доступне у форматі PDF
Антотація книжки небезпідставно пише таке: “Ти зростаєш. Мрієш про кролика й гостей на день народження. Нарікаєш, що тебе ніхто не розуміє. Ходиш хвостиком за старшою сестрою. Соромишся. Сердишся. Вигадуєш. Вчишся. Дурієш. Сумуєш. Дружиш. Радієш. Шукаєш… Довкола – величезний світ, і ти лише починаєш його для себе відкривати, як відкривають його герої цих дванадцяти оповідань. Їм від 10 до 13 років, вони живуть в українських містах. У чомусь вони геть схожі на тебе. Радій і переживай разом з ними!”
Приємного читання!

Ілюстрація Марії Гермашевої до оповідання "Собачниця"

Ілюстрація Марії Гермашевої до оповідання “Собачниця”

 

пожежні літаки розбризкують на нас морську воду January 15, 2018

Filed under: короткі рядки — mintsniff @ 9:37 am
Tags: , ,

***
приходить день
відкриває пащу
кидаєш у неї
слова вчинки слова
погляди поцілунки обійми слова
жаль не маєш
прекрасної діви
чи хоча б стада білорунних овець

***
на тобі випростаній
лишає
подряпин ліхтарі
синці тіней
від
високих і низьких будинків
місто
то жене, то спиняє
де тобі знати

Дух пустелі
ти знаєш
часом до міста приходить таке повітря
яке не вміє щоби ним дихали
може це і не повітря насправді
а душа вогню і холоду
і ми лежимо на вулицях як рибини
лежимо в офісах і магазинах
на зупинках і дитячих майданчиках
як рибини б’ємося у власних ліжках
а пожежні літаки розбризкують на нас морську воду

Дощу не існує
мої ноги шукають твої сліди в заростях розмарину
надто легко відмахнутись
сказавши, що сльози від сонця
легше, аніж від золотої бджоли

***
ось гостра нудьга
люта як у дитинстві
коли чекаєш на чудо
і здогадуєшся що його не буде
і підозрюєш що зараз воно стається деінде
це як фантомне бажання закурити
якщо закурити воно не мине
бо ти вже стільки років не куриш
це як фантомне бажання побачити когось
кого треба було
дуже треба було побачити раніше
тоді
давно
і хвилини тягнуться тягнуться
тягнуться поки не

***
вересень залишився там де був
перекреслений
та ні
як я люблю начорно
вимараний
залишився там іти по вологій траві
босим
ніяк не побачити мені його лиця
йому ж не дійти
лиш трави згасатимуть

Art by Karolina Koryl

Art by Karolina Koryl

 

з дітьми про дитяче читання December 20, 2017

Завдяки видавництву “Ранок” мала отаку віртуальну зустріч з дітьми і їхніми вчителями. Розказувала, читала свої книжки і відповідала на запитання.

 

 
%d bloggers like this: