м'ятний чмих

дієслова та інші слова

Их зовут Теннисон и Марушкис May 25, 2017

 

дневник наблюдений – август и сентябрь 2016 May 18, 2017

Август 2

Укотре замість 2016 автоматом пишу 2017. Хоч зазвичай рука пише минулі роки, а зовсім не майбутні.
– – – – –
Август 3

Google books странного обо мне мнения: предлагает книги исключительно на арабском и за австралийские доллары.

– – – – –
Август 4

Вот пора бы запомнить: ПМС и покупка нового купальника – вещи несовместимые.

d28866f497b962e940bd6b22e8a7789e

Illustration by Yoko Honda

– – – – –

Август 7

Девочка где-то лет чуть меньше двух пытается наладить с Эраном контакт. Он сидит рядом со мной на лавке и подозрительно на нее поглядывает. Девочка широко улыбается и начинает удаляться походкой утенка. Потом оборачивается через плечо и отпускает ему такой взгляд. Вот такооооооой. Черт. Мне кажется, я до сих пор так не умею.
– – – – –
Август 8

Полезные советы родителям: “Сейчас — за три недели до 1 сентября самое время постепенно возвращаться в «школьный» режим дня.” Ааааааааа! Это типа “Что, уже два дня как перестал глаз по утрам дергаться? Расслабились? Не вскочили сегодня в шесть в холодном поту? Хваааааатит, мамаша, достаточно, вполне достаточно, в могиле отдохнете”
– – – – –
Август 8

Эран: Янай, ты умеешь собрать трансформера?
Янай: Нет.
Эран: На, попробуй. А я тебя буду поддерживать. Я-най Я-най Я-най Я-най…
– – – – –
Август 9

“До другого тому увійшли слова й вирази інших мов і медицини, назви народів та географічні, те що стосується козацтва, юриспруденції, збочень, фєні, тощо”
– – – – –
Август 11

ערן: אמא למה אוכלים תרנגולות? איך זה? ״תודה שנתתם לנו ביצות״ וחחחחחחרררררררר הורגים אותם!

(Эран: Мама, почему едят курей? Как это? “Спасибо, что дали нам яйцы” и ххххххххххррррррррр убили их!)

89341edd5a83a0fe2084b4d6bcf15ed3

Illustration by Yoko Honda

– – – – –
Август 16

We’re all pretenders, Doctor, even you. Especially you. Why are you dmiling? Pretending is tge brain’s work. It’s what it does. The brain can even pretend not to be itself. Oh? What can it pretend to be, just by way of example? Well, for the lingest time, and untill just recently, the soul. (E.L. Doctorow ‘Andrew’s brain’)
– – – – –
Август 19

But it is dangerous to stare into yourself. You pass through endless morrors of self-estrangement. This too is the brain’s cunning, that you are mot to know yourself. (E.L. Doctorow ‘Andrew’s brain’)
– – – – –
Август 22

Папа: Это самка, а это самец.
Эран: Самка и певец?
Янай: Где санка, а где молодец?!
– – – – –
Август 23

Зоопарк Аттики в Греции. Вольер с морскими свинками у них тут в павильоне “Мир рептилий”. Свинки скачут и пищат.
– Какие хорошенькие! – говорят дети.
– – – – –
Август 24

О пиетете
Янай: Я бы хотел себе электрическую книжку, чтобы брать на пляж.
Я: Бери бумажную.
Янай: Она испачкается, ты не понимаешь?!

84c2936ac995a1deae6882d13e30ba26

Illustration by Yoko Honda

– – – – –
Август 25

 

Янай: А что со всеми чувствами? Ну… Я имею ввиду, вы почистили осьминога от всего, что внутри?
– – – – –
Август 31

Привезла собі з далеких країв гірську сіль. Їм її, як цукерки. #ялось
– – – – –
Сентябрь 1

Когда в году два новых года, есть два повода посамоедствовать, попереоценивать, побормотать, что год просран и построить новых планов. Не знаю, хорошо это или плохо.
– – – – –
Сентябрь 4

І такий розумний, що вам постійно здається, наче він ось-ось непомітно для самого себе перейде на латину (Джеремі Кларксон “Джеремі Кларксон і світ довкола”)
– – – – –
Сентябрь 5

Тот день, когда твоя мама постит ссылку на альбом группы под называнием Cthulhu Rise. Instrumental jazzcore, avant-prog and prog metal all in one four-piece band. И тут ты такая отрываешься от утренней Ненси Синатры и такая: мама?
– – – – –
Сентябрь 5

itunes упорно виснет на моей попытке послушать king crimson. не пей вина гертруда at the court of the crimson king

34bb34ea57f5eab52ef70a2db13456d8

Illustration by Yoko Honda

– – – – –
Сентябрь 6

Суслика видишь? В он есть.
У Яная на продленке новая воспитательница, Эмма. Худющая, длинноволосая, седоватая, в коротких шортах, вьетнамках и с улыбкой на все лицо. “Киббуцница” такая. Лет на 10 меня старше.
– Такой он чудесный у тебя, – говорит, – Есть еще?
– Да, – говорю, – младший.
– Мальчик?
– Да, мальчик. Что-то не получаются у меня девочки.
– Не теряй надежды, есть шанс. У меня вот семеро сыновей. Семеро. И одна дочка.
– – – – –
Сентябрь 6

Эран: Мама, а почему ты нам говоришь “молодой человек”?
Я: Я так говорю?
Эран: Да. Почему?
Я: Ну, ты человек?
Эран: Да, человек.
Я: Молодой или старый?
Эран: Не молодой и не старый.
Я: Да? А какой?
Эран: Новый.
– – – – –
Сентябрь 6

Янай: Эран, что вы делали?
Эран: Играли в мышк, ругались… Такое всякое.
– – – – –
Сентябрь 7

Товарищ! Лайкая посты в офисном туалете, выключи звук!
– – – – –
Сентябрь 7

Процес акліматизації у них бурхливий вони уміють глибоко дихати у кімнаті для хворого. (Генрі Торо, із книжки Олега Лишеги “Поцілунок Елли Фіцджеральд”)
– – – – –
Сентябрь 9

Взяла у Яная почитать его “Капитана Труселя”.
Янай: Мама, а где мой “Кептен Тахтоним”?
Я: Я еще не дочитала.
Янай: Так долго. Ты, я думаю, не очень любишь читать, мама.
– – – – –
Сентябрь 10

Янай сегодня рассказывал, что когда они были в планетарии, им показывали мультик про то, что “один раз рыбы трогали Луну, потому что Луна – сердце моря”.

186c373cfacb54d1b166d7fbbb49ddd9

Illustration by Yoko Honda

– – – – –
Сентябрь 16

Эран вчера поделился со мной тайным знанием. Оказывается, сидя в туалете, можно аплодировать ногами. И это весело. Хех, ну теперь уж точно возьму от жизни все.
– – – – –
Сентябрь 20

Мене завжди цікавили оті безлико-красівінькі книжечки, що стоять на полицях в ікеєвських інтер’єрах. Я сьогодні перевірила. Здивувалась і перевірила ще разів 20. Вони всі справжні.
– – – – –
Сентябрь 21

Я: У тебя осталось мыло в волосах. Еще не приспособился хорошо промывать, да
Янай: Да. А в армии будет еще сложнее.
– – – – –
Сентябрь 22

Як же я люблю ізраїльську осінь! Можна закрити вікна, увімкнути кондиціонер і перестати врешті решт обливатись потом. А годині о 5 ранку піднімається такий ніжний прохолодний вітерець. Мммм… Не те що влітку. (Вибачте, стрічкою навіяло))

902ded9d41939a5991f67b78900784ce

Illustration by Yoko Honda

– – – – –
Сентябрь 22

Варю тут овсянку и вспомнила. Две израильские бабули хихикают и рассматривают кастрюльки в магазине:
– Ты с ума сошла! Я никогда в жизни кашу не готовила. Дрянь какая. Фу.
– – – – –
Сентябрь 25

Янай другу:
– А еще одну картину мои родители прячут у себя в спальне.
Я и «Как украсть миллион», короче.
– – – – –
Сентябрь 27

Только что узнала, что скрипичные струны делают из кишок. Боюсь спросить, что с виолончелью.
– – – – –
Сентябрь 28

О точности
Я: Как успехи, Эрани?
Эран: Немножко хорошо.
– – – – –
Сентябрь 29

Вчора прочитала Francesca Simon ‘Horrid Henry’, дивну дитячу книжку – без жодного позитивного героя. Без жодних руху і трансформації, просто зафіксовані характери у зафіксованій ситуації. В рецензіях пишуть, що то книжка про антигероя – дитину, яка постійно поводиться “погано”, навмисне чи ненавмисне. Але чогось там крім цих шкод і негативних емоцій, і правда добре описаних, нічого немає. Тобто взагалі ідея як така мені завжди подобалась. Поспівпереживати такій поведінці має бути задоволенням. Посміятись, відчути тремор від участі в забороненому. Але. Має ж бути ще щось. Добре, малюємо антигероя, сам він до сантиментів не схильний, злий халамидник. Але його могли б ніжно любити батьки? Брат? Пес? У нього міг би бути один хороший вчитель? Уявний друг? Бачимо хлопчика, потреби якого ігнорються батьками, і на фоні якого “грає хорошого” молодший брат, на нього вішають ярлики вчителі. Це наслідки поганої поведінки? Чи це причини? Що там читач (аудиторія – 6-7 років) має собі подумати? Тобто картинка дуже реалістична, але виходить прочто чорнуха, яка при цьому ще й нікуди не рухається. Динаміки немає. І це не одна книжка, як з’ясувалось, а ціла серія. Британська. В Америці була видана адаптованою для американського читача. Я читала в перекладі на іврит. Тобто купа професіоналів видавничого ринку і читачів побачили тут щось, що від мене сховалось. Тре ще з малим поговорити. Він читав. Казав, що нормально, але віж продовження відмовився.

2dd396617594ea91739df79fce1b551b

Illustration by Yoko Honda

– – – – –
Сентябрь 29

Эран плохо себя чувствует.
Эран: Мама! Можно я пойду уже спать? У меня мозг болит!
Янай: Первым делом, мама, мы должны разобраться, почему он заболел, по какому поводу он заболел. Да. По какому поводу?
– – – – –
Сентябрь 29

Kwame Dawes
On Being Uncka’s Brother

“My big brother did not protect me
He watched his friends stand me up
against the huge ficus tree by the gate

and command me to sing while rubbing my belly.
I sang ‘In heaven there is no beer’, and
belched for them. They laughed and slapped

my grinning brother on the back.
We did not speak for days.
It was years later that I understood

the burden of his shame,
watching me with his nose and eyes
forehead greasy in the sun

looking like a sorry version
of Uncka the fighter, my brother.
Maybe they expected me to growl,

struggle, throw some punches
like a true little ‘Uncka Uncka Kill Kill’
Africa boy would; but I only stood there

rubbed my belly and sang,
missing the point of having
a celebrated fighter for a big brother.”

67cbb3b07b87299967452ae3b2ded120

Illustration by Yoko Honda

 

не забудьте простягнуті руки May 1, 2017

Єгуда Аміхай
Хулікат – третій вірш про Дікі

на цих пагорбах навіть башти нафтових свердловин –
пам’ять. тут загинув Дікі
що був старшим від мене на чотири роки і мені було боляче
від біди й горя. зараз я старший за нього
на сорок років і згадую його
як молодого сина, а сам я – батько старий і зажурений.

і ви, що запам’ятовуєте лише обличчя,
не забудьте простягнуті руки
і прудкі ноги
і слова.

запам’ятайте, що відхід після страшних боїв
завжди через садки і вікна
і бавляться діти і гавкає пес.

запам’ятайте і нагадуйте падалиці
про листя й гілки,
і нагадуйте жорстким колючкам,
що були навесні м’якими,
і не забудьте, що й кулак
колись був відкритою долонею і пальцями.

 

יהודה עמיחי
חוליקאת – השיר השלישי על דיקי
בגבעות האלה אפילו מגדלי קדוח הנפט
הם כבר זכרון. כאן נפל דיקי
שהיה גדול ממני בארבע שנים והיה לי כאב
בעת צרה ומצוקה. עכשו אני גדול ממנו
בארבעים שנה ואני זוכר אותו
כמו בן צעיר ואני אב זקן ואבל.
ואתם שזוכרים רק פנים,
אל תשכחו את הידיים המושטות
ואת הרגלים הרצות בקלות
ואת המלים.
זכרו שגם היציאה לקרבות הנוראים
עוברת תמיד דרך גנים וחלונות
וילדים משחקים וכלב נובח.
זכרו והזכירו לפרי שנשר
את העלים ואת הענף,
הזכירו לקוצים הקשים
שהיו רכים באביב,
ואל תשכחו שגם האגרוף
היה פעם יד פתוחה ואצבעות.
 

Як це зветься April 24, 2017

Авот Єшурун
(1904, Україна – 1992, Ізраїль)

Як це зветься?

Як це зветься, коли я отримую з дому листи
І дому немає?
Як це зветься, коли я отримую з дому листи
Й не лишилось живих?

Як це зветься, коли мені пишуть із дому,
Не написавши рядка?
Не надіславши листа?
Як це зветься?

אבות ישורון

אֵיךְ נִקְרָא

אֵיךְ נִקְרָא שֶׁאֲנִי מְקַבֵּל מִכְתָּבִים מֵהַבַּיִת,

וְהַבַּיִת אֵינֶנֻּ?

אֵיךְ נִקְרָא שֶׁאֲנִי מְקַבֵּל מִכְתָּבִים מֵהַבַּיִת,

וְאִישׁ לֹא חַי?

אֵיךְ נִקְרָא שֶׁמֵהַבַּיִת כּוֹתְבִים לִי,

וְהַמִּכְתָּב לֹא נִכְתַּב?

וְהַמִּכְתָּב לֹא נִשְׁלַח?

אֵיךְ זֶה נִקְרָא?

 

одного разу минуле January 25, 2017

Filed under: короткие строчки — mintsniff @ 8:11 am
Tags: ,

Одного разу минуле перетворилось
На дірку у моїх грудях
Я затулила її рукою
Дірка збільшилась
Я заткнула її кухонним рушником
Це не допомогло, дірка росла
Я засунула туди сковорідку
Книжку
Іще одну книжку
Герань у червоних квітах
Кота
Стілець
Вікно і двері
Стіну і стелю
Чоловіка що саме щось говорив мені
А тоді впала у неї сама.
Складно у двох словах пояснити, чим скінчилась ця пригода.
Скажу лише, що усі ми
У тому числі кіт та герань
Жили довго і щасливо і померли в один день.

Art by Rafal Olbinski

Art by Rafal Olbinski

 

Anna Flejtman Chromowa January 24, 2017

Польською. Неочікувано і приємно.

stenogramy wszechwizji

* * *

policzone centymetry
rozdzielają nas
ostre przecież mają zęby

52 rodzaje konfitur

Mówi się,
ХІХ wiek minął w Londynie,
ХХ wiek minął w Paryżu,
ХХІ wiek mija w Nowym Jorku.

A co, gdyby przenieść się gdzieś na odludzie, z dala od głównych dróg?
Gdyby pomyśleć, jestem nawet gotowa nauczyć się swymi rękoma solić oliwki, uprawiać aromatyczne przyprawy i przygotowywać 52 rodzaje konfitur.
Tylko by Nowy Jork, Paryż i Londyn trzymały się ode mnie z daleka.

Do diabła. Tak to jest. 52 rodzaje konfitur, w tym ze skórek pomarańczy.

Ważne Rzeczy

mam dość wyrażenia
„mówić o rzeczach ważnych”
pragnę
mówić o nieważnych
o sygnałach samochodowych, rozbrzmiewających za oknem
o zgadze po rybie
o niespodziewanym nocnym deszczu, którego nikt nie usłyszał,
który nie zostwił śladów ani na ziemi, ani w powietrzu,
tylko zmoczył pozostawioną na balkonie książkę
której nie będę cytować
i autora nie będę przytaczać
ponieważ jest ona w…

View original post 19 more words

 

звір нічого December 12, 2016

***
Ходить вкруг мене
Як звір в присмерковому лісі
Нечутний
Відчутний
Я взнаю тебе на смак
Думає
Як знаю твій запах
Лиш назвавши його вгамую свій дрож
Лиш назвавши його тим іменем
Що чигає на нього
Всередині мене

***
Камінний звір
Нарікає собі наречену
Тою що мовчки кричатиме вголос
Тою Що мовчки зачинить всі двері і вікна
Тою
Що доторок її збереже від гниття
Всякий плід
А квітку усяку
Уб’є
Наречену собі нарікає
Убережешся, якщо вмієш
Не слухаючи чути
І не чуючи слухати

***
Цю квітку забрали сюди
Забрали туди
Забрали деінде
Розкриваю рота і носа і ліве око і праве
Впіймати ту
Найтоншу любов
Яка тріпається на твоїй шиї
Я
Собакою
Обнюхую облизую кожне слово
Що в ньому лишився її слід

***
Нізвідки чекаю нічого

Art by Maria Pryimachenko

Art by Maria Pryimachenko

 

 
%d bloggers like this: