Indulge yourself

П’ю молоко, їм печиво. Згадую вірш Моррісона про дим від осінніх вогнищ, у яких палять опале листя, про те, що його запах перетвориться на ностальгію. Я б іще додала запахи прісних водоймищ, овочевих рядів на ринку, запах помідорів, які обварили, аби легко зняти шкірочку. Доторк першого холодного серпневого вітерця: так, ще буде спека, але він уже, щойно дмухнувши, миттю переносить усіх у вересень, змушує видивлятись на тротуарах жовті листки, яких іще немає, і купувати шалики та канцтовари.
Ну і сам факт молока з печивом додала б. Не смак, не запах. Власне молоко з печивом. Або з сирниками.